Як живуть військовополонені РФ, — великий репортаж з табору

Як живуть військовополонені РФ, що кажуть про війну проти України та чи повернуться на фронт знову — читайте у великому репортажі Новини.LIVE із найбільшого табору для військовополонених РФ.

На погодження поїздки до табору, де утримують полонених із РФ та колабораціоністів із окупованих територій України, ми чекали багато тижнів. Все через велику кількість охочих журналістів. Загалом на території України є п’ять таборів для військовополонених. Перший відкрили у 22-му, а останній — буквально в останні місяці. 

Спілкуватися та записувати відеоінтерв’ю із військовополоненими можна лише за їхньої згоди. Її потрібно записати на камеру — такі вимоги міжнародного гуманітарного права і славнозвісних Женевських конвенцій, підписантом яких є Україна.

За ними — країна, яка взяла військовополонених, зобов'язана піклуватися про їх утримання. Бо жорстоке поводження із ними відноситься до воєнних злочинів. А за дотриманням гуманітарного права у таборі слідкують працівники Червоного Хреста, які буквально живуть тут. 

Отже, спершу приміщення, де розпочинається весь процес оформлення  військовополонених. Їхні речі у білих мішках, які підписані українською мовою. Де-не-де таки видніються фрагменти форми. Після душу їм видають повністю новий комплект одягу. Це три пари взуття — черевики, туфлі та шльопанці — штани, куртка, шапка, кепка кілька пар шкарпеток, білизна і речі першої необхідності. Загалом, за даними Міністерства юстиції, на утримання одного російського військовополоненого йде 10 тис. грн на місяць.

"Україна забезпечує в таборі базові права військовополонених згідно третьої Женевської конвенції. Ми європейська країна, яка виконує взяті на себе зобов'язання. Всіх цих людей Україна годує та доглядає за ними, аби в першу чергу обміняти їх якнайшвидше на наших захисників та захисниць. Це наш обмінний фонд, маємо його берегти. Також ми показуємо міжнародній спільноті, що ми такі самі як і вони, і з нами можна мати справу", — пояснив представник Координаційного Штабу Петро Яценко.

Що є на території табору для полонених 

У таборі є медичний корпус з кабінетами, оснащеними сучасною медтехнікою, сучасна стоматологія. Їм роблять кардіограми, рентгени, ставлять гіпси і навіть лікують зуби. А ще пів року тому тут з’явилися презервативи. І це теж вимога міжнародного гуманітарного законодавства, підписантом якого є Україна. Така ініціатива фінансується коштом міжнародних організацій, зокрема, також й ООН.

Що про війну проти України кажуть росіяни і колабораціоністи?

На контакт із журналістами військовополонені йшли не охоче. А ті, хто погоджувався поговорити — робили це, аби показатися рідним. Більшість тих, з ким я говорила особисто — це громадяни України із окупованої Луганщини та Донеччини. Проте вони більше не вважають себе українцями. У них вже давно російські паспорти, а на війну пішли або заробити грошей або ж отримати скасування судимостей. І таких у таборі добрих 98% — зізнаються його працівники. Кадрові військові РФ закінчилися ще у 22-му році і це ще раз підтверджує факт, що українська армія змолола російську ще у перший рік вторгнення.

"Я із міста Краснодон Луганської області, у мене російське громадянство, але є і український паспорт. Вдома лежить. Контракт підписав у 2019 році. По-перше, потрібні були гроші, і друге зіграло роль ще й бомбардування з боку української армії (має на увазі пропагандистську точку зору. — Ред.). У мене є сім’я — дружина і троє дітей. Старший син теж в армії, донька в інституті, молодший син у школу готується", — каже він.

Запитую, за що так полюбив Росію.

"А я хто сказав, що я її полюбив? Росія... Україна... Мало що змінилося із того, що було. Мені по великому рахунку байдуже, де жити і як буде називатися", — відповів полонений.

Якими є кімнати відпочинку полонених РФ

Кожне ліжко у кімнатах відпочинку пронумеровано, ідеально заслано, повсюди ідеальна чистота і порядок. На столиках — художні книги, релігійна література. Є окрема кімната відпочинку із телевізором і полонені по 2 години мають право на перегляд українського телебачення. Далі — приміщення, де вони зберігають або ті продукти, які їм передають родичі або те, що вони купують у магазині безпосередньо на території табору. 

Що їдять військовополонені РФ — меню

На годиннику 12.30 дня, початок обіду. Це другий прийом їжі із трьох. Сьогодні на обід — український борщ, каша із підливою та шматком м'яса, вінегрет та свіжовипечений хліб. Всю їжу військовополонені готують самі собі.

Після обіду багато хто із них йдуть на роботу. І знову ж таки, згідно із Женевською конвенцією, робота має бути такою, аби не принижувала б людську гідність. Тому в цьому таборі вони плетуть меблі. На одну конструкцію витрачають до 3-4 днів. 

Серед полонених є шріланкійці та непалці

Серед полонених не лише громадяни РФ і колабораціоністи із окупованих територій України, а й навіть завербовані громадяни інших країн. Зокрема, із Шрі-Ланки, Непалу. Як вони опинилися на війні проти України, яка від них за тисячі кілометрів, пояснити на камеру вони не захотіли. Проте ми знайшли іншого у лапках "героя". Це донечанин 32-річний Алім Абібулаєв, який більшість свого життя провів у тюрмах. Війна для нього стала квитком на волю і як він сподівається, ануляцією всіх судимостей.

"Я злочинець, мені 32 роки і 17 із них я провів у тюрмах. Крав. Але не дивлячись на це, я не зраджував Україні. Коли стався Євромайдан, люди зробили вибір на користь Європи, а ми вибрали на користь Росії. Ми просили надати нам статус автономії у складі України. Нам сказали "ні". Україна ввела збройні сили, оголосила нас терористами. Але ми не просили багато. Нам не потрібна була ніяка Росія, нічого, ми просто хотіли автономний статус. Як це і в Росії відбувається, але нам і цього не дали. І для нас це було важливо", — розповів військовополонений Абібулаєв Алім. 

До речі, окрім колишніх вʼязнів і тих, хто пішов на війну заробити грошей, ми ще зустріли і таких, хто пішов захищати український Донбас від самих же українців. Правда, у російській інтерпретації. Наприклад, матрос Аландатьєв із 40ї бригади морської піхоти армії РФ після року у полоні досі вірить у СВО РФ. 

"Я громадянин РФ і для нас це не війна, а СВО. Російська армія не воює із українським народом, ми прийшли звільнити Луганську народну республіку і Донецьку, бо нас про це попросили їх жителі. Я приїхав захищати свою країну. Я в цьому не-особливо... Я не політик, я підписав контракт, мені дали наказ і я пішов".

На питання, чи пішов би на війну знову вже після обміну, каже, що не знає. Мовляв, на все воля Бога.